Загальний аналіз крові: гайд по 20+ показниках

Загальний аналіз крові (ЗАК) — найпоширеніший лабораторний тест у світі. Його призначають при планових оглядах, перед операціями, при підозрі на інфекцію чи анемію, для контролю лікування. Разом із базовою біохімією, зокрема рівнем глюкози, ЗАК формує мінімальну профілактичну панель, яку варто здавати раз на рік. Але бланк із двадцятьма рядками цифр легко може збити з пантелику. Цей гайд пояснює, що означає кожен показник ЗАК і як читати їх у комплексі.

Що входить в загальний аналіз крові

ЗАК вимірює клітинний склад крові. Кров складається з трьох основних типів клітин, і аналіз оцінює кожен із них:

Еритроцити (червоні кров’яні клітини) — переносять кисень за допомогою гемоглобіну.
Лейкоцити (білі кров’яні клітини) — забезпечують імунний захист; лейкоформула деталізує їхній склад.
Тромбоцити (кров’яні пластинки) — відповідають за зупинку кровотечі.

Крім підрахунку кількості клітин, аналізатор вираховує ряд розрахункових індексів (MCV, MCH, MCHC). ШОЕ — окремий тест, що часто призначають разом із ЗАК, але він виконується на іншому обладнанні. Разом це дає комплексну картину: чи достатньо кисню переносить кров, чи нормально функціонує імунна система, чи є ознаки запалення або порушення згортання.

Еритроцитарні показники: кисневий транспорт

Еритроцити (RBC) — кількість червоних кров’яних клітин у літрі крові.

Стать	Норма (×10¹²/л)
Чоловіки	4.5 – 5.9
Жінки	4.0 – 5.2

Гемоглобін (Hb) — білок усередині еритроцитів, що переносить кисень. Найважливіший показник для діагностики анемії.

Категорія	Норма (г/л)
Чоловіки	130 – 170
Жінки	120 – 150
Вагітні	> 110

Зниження гемоглобіну нижче порогових значень — це визначення анемії (за ВООЗ). Але анемія — не діагноз, а синдром. Причини різні: нестача заліза, B12 чи фолату, хронічне запалення, крововтрата, гемоліз. Для з’ясування причини потрібні додаткові тести — зокрема, при нормоцитарній анемії нерідко перевіряють ТТГ, оскільки гіпотиреоз може пригнічувати кровотворення.

Гематокрит (Ht) — частка, яку займають еритроцити в загальному об’ємі крові (%). Норма: чоловіки 40–52%, жінки 36–47%. Знижений гематокрит = анемія; підвищений — можлива поліцитемія або зневоднення.

MCV (середній об’єм еритроцита) — вимірюється у фемтолітрах (фл). Норма: 80–100 фл. Ключовий індикатор типу анемії:

MCV < 80 фл (мікроцитоз) → зазвичай залізодефіцитна анемія або таласемія
MCV 80–100 фл (нормоцитоз) → анемія хронічного захворювання, гостра крововтрата, ниркова анемія
MCV > 100 фл (макроцитоз) → дефіцит B12 або фолату, захворювання печінки, прийом певних ліків

MCH (середній вміст гемоглобіну в еритроциті) — норма 27–34 пг. Знижений корелює з гіпохромною (залізодефіцитною) анемією.

MCHC (середня концентрація гемоглобіну в еритроциті) — норма 320–360 г/л. Значно знижена при залізодефіцитній анемії; підвищена може бути при спадковому сфероцитозі.

RDW (розподіл еритроцитів за об’ємом) — характеризує однорідність розмірів еритроцитів. Норма: 11–15%. Підвищений RDW означає, що еритроцити «різнокаліберні» — це характерно для раннього залізодефіциту та ряду гемолітичних анемій.

Тромбоцити і згортання крові

Тромбоцити (PLT) — норма 150–400 × 10⁹/л. Тромбоцити — перша ланка у відповіді на пошкодження судини: вони злипаються і формують первинний тромб.

Тромбоцитопенія (< 150 × 10⁹/л) підвищує ризик кровотечі. Причини різноманітні: вірусні інфекції (грип, вітрянка, ВІЛ), аутоімунні стани, прийом деяких ліків, дефіцит B12/фолату, захворювання кісткового мозку. Клінічно значуще зниження — зазвичай нижче 50–80 × 10⁹/л.

Тромбоцитоз (> 400 × 10⁹/л) може бути реактивним (запалення, залізодефіцит, після спленектомії) або первинним (мієлопроліферативне захворювання). Реактивний тромбоцитоз зазвичай не перевищує 600–700 × 10⁹/л і не потребує специфічного лікування.

MPV (середній об’єм тромбоцита) — норма 7–12 фл. Підвищений MPV при тромбоцитопенії вказує на активний синтез нових (молодих, більших) тромбоцитів у кістковому мозку — сприятлива ознака.

Лейкоцитарні показники та лейкоформула

Лейкоцити (WBC) — загальна кількість: норма 4.0–9.0 × 10⁹/л.

Підвищення лейкоцитів (лейкоцитоз) — реакція на інфекцію, запалення, стрес або прийом кортикостероїдів. Зниження (лейкопенія) — можлива вірусна інфекція, аутоімунний стан, прийом цитостатиків або ураження кісткового мозку.

Але загальна кількість лейкоцитів — лише початок. Лейкоформула деталізує, яких саме клітин більше або менше.

Нейтрофіли — норма 45–75% або 1.8–7.5 × 10⁹/л. Перша лінія захисту від бактерій. Підвищені при бактеріальних інфекціях, стресі, кортикостероїдах. Знижені (нейтропенія) — серйозний ризик: при кількості < 1.0 × 10⁹/л суттєво зростає ризик важких бактеріальних інфекцій.

Лімфоцити — норма 20–40% або 1.0–3.0 × 10⁹/л. Забезпечують специфічний імунітет (антитіла, цитотоксична відповідь). Підвищені при вірусних інфекціях (ГРВІ, EBV-мononucleosis), знижені при ВІЛ, після хіміотерапії, при важких вірусних інфекціях.

Моноцити — норма 2–10% або 0.2–1.0 × 10⁹/л. «Прибиральники» — поглинають загиблі клітини та мікроорганізми. Підвищені при хронічних запальних процесах, туберкульозі, деяких вірусних інфекціях.

Еозинофіли — норма 1–6% або 0.04–0.44 × 10⁹/л. Реагують на алергічні реакції та паразитарні інвазії. Підвищені еозинофіли при відсутності відомої алергії — привід перевіритись на глистяну інвазію.

Базофіли — норма 0–1%. Беруть участь в алергічних та запальних реакціях. Стійко підвищені базофіли (> 1%) рідкісні і можуть свідчити про мієлопроліферативне захворювання.

ШОЕ — маркер запалення

ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) — окремий тест, який в Україні часто замовляють разом із ЗАК у вигляді бандлу «ЗАК + ШОЕ». Технічно це самостійний аналіз, що проводиться окремо від автоматичного підрахунку клітин крові. Якщо у вашому бланку ШОЕ немає — можливо, його не замовляли, або він виконується окремим тестом.

Норма ШОЕ: чоловіки < 10 мм/год, жінки < 15 мм/год (у деяких лабораторіях верхня межа для жінок — 20 мм/год).

ШОЕ — неспецифічний маркер: будь-яке значне запалення в організмі може його підвищити. Він не вказує на причину, але сигналізує про запальний або інший патологічний процес.

Помірне підвищення ШОЕ (до 30–40 мм/год) часто спостерігається при ГРВІ, анемії, вагітності — і не є поводом для тривоги без інших відхилень. Значно підвищена ШОЕ (> 60–100 мм/год) у поєднанні з клінічними симптомами може вказувати на серйозний запальний, аутоімунний або онкологічний процес.

Як інтерпретувати набір відхилень

ЗАК найінформативніший, коли показники читають комплексно. Кілька типових патернів:

Анемічний синдром — знижений гемоглобін і еритроцити. Тип анемії — за MCV: мікроцитарна (MCV < 80, низький MCH) — перш за все залізодефіцит; макроцитарна (MCV > 100) — дефіцит B12 або фолату. Нормоцитарна анемія (нормальний MCV) — хронічне захворювання, ниркова недостатність, гостра крововтрата.

Вірусна інфекція — помірний лейкоцитоз або навіть лейкопенія з відносним лімфоцитозом, нормальними або злегка зниженими нейтрофілами. ШОЕ помірно підвищена. Тромбоцити зазвичай у нормі або знижені.

Бактеріальна інфекція — лейкоцитоз із нейтрофільозом, часто зі «зсувом вліво» (збільшення частки незрілих нейтрофілів — паличкоядерних). ШОЕ підвищена. При важкій інфекції можлива тромбоцитопенія.

Алергія або паразитоз — нормальні або злегка підвищені лейкоцити з еозинофілією. Решта показників зазвичай у нормі.

Ці патерни є орієнтовними — остаточну інтерпретацію завжди здійснює лікар у контексті клінічної картини.

Як HealthLab відображає ЗАК

Загальний аналіз крові — це 15–20 показників в одному бланку, і відстежити динаміку кожного вручну практично нереально. Особливо якщо у вас кілька аналізів за рік або ви контролюєте лікування анемії.

HealthLab розпізнає всі показники ЗАК із PDF-бланків будь-якої лабораторії — Синєво, Діла, CSD та інших — і відображає кожен із них на графіку з референсними межами. Ви бачите, чи відновлюється гемоглобін після призначення заліза, чи нормалізуються лейкоцити після одужання.

Завантажити HealthLab в App Store

Коли звертатись до лікаря

Більшість незначних відхилень в ЗАК не потребують термінового втручання. Але є ситуації, що вимагають швидкої реакції.

Зверніться до лікаря, якщо:

Гемоглобін < 100 г/л (будь-яка стать) — незалежно від симптомів.
Тромбоцити < 100 × 10⁹/л — особливо якщо є синці, кровоточивість ясен, петехії.
Лейкоцити > 15 × 10⁹/л або < 2.0 × 10⁹/л — у поєднанні з симптомами або без.
Нейтрофіли < 1.0 × 10⁹/л — ризик важкої інфекції.
ШОЕ > 50 мм/год без очевидної причини (гострої інфекції, вагітності).
Кілька показників ЗАК відхиляються одночасно — особливо якщо є слабкість, лихоманка, нез’ясована втрата ваги.

Не інтерпретуйте ЗАК ізольовано від клінічного контексту. Один відхилений показник у здорової людини — привід повторити аналіз, але не для тривоги.

Часті запитання

ЗАК здають натще чи ні?

На відміну від глюкози або ліпідограми, загальний аналіз крові суттєво не залежить від прийому їжі — він відображає клітинний склад крові, а не метаболіти. Тому формально здавати ЗАК строго натще не обов’язково. Однак, якщо поряд із ЗАК призначені біохімічні аналізи (глюкоза, холестерин, ферменти печінки), усі їх здають натще одночасно. Крім того, після жирної їжі може спостерігатись помірне підвищення лейкоцитів (харчовий лейкоцитоз), яке може ввести в оману. Тому найпоширеніша практика — здавати вранці до або через 3–4 години після легкого сніданку.

Як впливає менструація або вагітність на показники ЗАК?

Менструація може тимчасово знизити гемоглобін, гематокрит та кількість еритроцитів — особливо при рясних виділеннях. Якщо ви хочете отримати «базовий» рівень для порівняння, краще здати аналіз через 5–7 днів після закінчення менструації. Під час вагітності всі показники ЗАК змінюються: об’єм плазми збільшується більше, ніж кількість еритроцитів, тому гемоглобін і гематокрит фізіологічно знижуються (так звана «фізіологічна анемія вагітних»). Лейкоцити під час вагітності зазвичай підвищені — до 12–14 × 10⁹/л при нормальній вагітності. ШОЕ зростає і може досягати 30–40 мм/год без будь-якої патології. Для правильної інтерпретації завжди вказуйте лікарю термін вагітності.

Як часто здоровій людині перевіряти ЗАК?

Для клінічно здорової дорослої людини достатньо одного разу на рік у рамках профілактичного огляду. ЗАК дає зріз стану кровотворення, імунної системи та наявності запалення — і щорічна перевірка дозволяє вчасно помітити поступові зміни. Частіший контроль — кожні 3–6 місяців — рекомендований при хронічних захворюваннях (хронічна хвороба нирок, аутоімунні стани, онкологія), при прийомі ліків, що впливають на кров (цитостатики, антикоагулянти, метотрексат), та при лікуванні анемії для оцінки відповіді на терапію. Дітям і підліткам доцільно перевіряти ЗАК у 1, 6, 12 місяців, потім щорічно — відповідно до графіка профілактичних оглядів.